Сторінки по психології ведуть фахівці з повною освітою ( спеціалісти та магістри ) по спеціалізації практичний психолог. Їх робота спрямована на індивідуальний підхід до кожного клієнта та його повноцінний розвиток як особистості.

Слід зауважити, що, на даний час у всьому світі, потреба у наданні психологічної допомоги є великою. Практичний психолог є фахівцем, який здатний вислухати, почути, проаналізувати, зробити висновки та надати рекомендації та пропозиції з того чи іншого питання. Однією із суттєвих форм роботи виступає психологічне консультування.

Даний розділ сайту ведеться групою однодумців, які багато років працюють в сфері інформаційних технологій та ІТ - психології. Ми намагаємось розглядати запитання по психології із сторони цифрової аналітики. В розділах цього сайту ми даємо відповіді на частину запитань, які цікавлять користувачів сайту.

Психолог, при наданні психологічної допомоги, повинен дотримуватися певних принципів і вимог. Ці принципи необхідні для того, щоб надання психологічної допомоги було ефективним, осмисленим заняттям і соціально прийнятним. Серед найбільш важливих етичних принципів психологічної допомоги виділяють наступні:

Доброзичливе ставлення до клієнта, спрямоване на те, щоб клієнт відчував себе спокійно і комфортно. Психологу необхідно вміти уважно слухати клієнта, намагаючись зрозуміти його. Надавати клієнту психологічну підтримку і допомогу, не засуджуючи його при цьому.

Орієнтація психолога на норми і цінності клієнта. Це може дозволити клієнту бути щирим і відкритим.

Заборона давати поради. Психолог, навіть незважаючи на свій професійний і життєвий досвід і знання, не може дати гарантованої ради клієнтові, зокрема й тому, що життя клієнта і контекст її протікання унікальні і непередбачувані. Клієнт є основним експертом у своєму власному житті. Оптимально, коли клієнт отримає консультації від кількох фахівців і вибере ті, які йому підходять.

Анонімність. Ніяка інформація, повідомлену клієнтом психологу не може бути передана без його згоди ні в які організації та іншим особам, у тому числі родичам або друзям.

Форми надання психологічної допомоги:

• психологічне консультування;
• психологічна діагностика;
• психологічна інформування;
• психологічне супроводження;
• психологічна підтримка;
• психотерапія;
• групова робота;
• психокорекція.

Профілактичні форми надання психологічної допомоги є консультування, діагностика, інформування та супроводження. Ці форми допомоги можуть надаватися як в усній так і в письмовій формі. Особливо на стадії діагностики поєднання письмового анкетування і усних та письмових консультацій.

Психологічне консультування — комплекс заходів, які здійснюються психологом і спрямовані на надання отримувачу послуг інформації з психологічних питань, емоційної підтримки, допомоги у прийнятті усвідомлених рішень та оцінці власних психологічних ресурсів для зміни поведінки, на розвиток відповідальності за власну поведінку, самосвідомості та зміну ставлення до проблеми, підвищення стресостійкості та психологічної культури. В процесі консультування акцентується відповідальність клієнта, тобто визнається, що незалежна, відповідальна особистість здатна у відповідних обставинах приймати самостійні рішення, а консультант створює умови, які заохочують вольову поведінку клієнта. Серцевиною консультування є "консультативна взаємодія" між клієнтом і консультантом.

Психологічне консультування вирішує наступні завдання:

• Уточнення (прояснення) проблеми, з якою зіткнувся клієнт.
• Вивчення особистості клієнта з метою з'ясування, чи зможе клієнт самостійно впоратися з власною проблемою.
• Інформування клієнта про сутність його проблеми, про ступень її серйозності.
• Чітке формулювання порад і рекомендацій клієнту з приводу того, як найкращим чином вирішити його проблему.
• Надання клієнту додаткових практичних порад, коли він вже приступив до вирішення своєї проблеми.
• Навчання клієнта тому, яким чином найкраще запобігти виникненню у майбутньому аналогічних проблем.
• Передача психологом клієнту елементарних, життєво необхідних психологічних знань та умінь.

Психологічна діагностика — оцінка актуального психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей отримувача послуг, контроль за його психічним станом, визначення потреби та оптимальних методів психологічної реабілітації.

Психологічне інформування — інформування отримувача послуг для формування розуміння закономірностей функціонування людської психіки, поведінки людей в екстремальних умовах, формування навичок і способів управління можливостями власної психіки, надання самодопомоги та першої психологічної допомоги іншим особам, а також готовності та бажання отримувати професійну психологічну допомогу в разі потреби

Психологічне супроводження — система соціально-психологічних способів і методів, застосування яких сприяє соціально-професійному самовизначенню особистості в ході відновлення її здібностей, ціннісних орієнтирів і самосвідомості, підвищенню її конкурентоспроможності та адаптованості, подоланню стресових та інших життєвих ситуацій і запобіганню виникненню психологічних кризових станів

В молодості більшість вибирає матеріальний достаток, як спосіб отримання щастя. Купуючи кращу нерухомість і речі люди є більш-менш щасливими та задоволеними.

З часом частина людей усвідомлює, що є більш важливіший шлях до щастя. А саме шлях духовного розвитку, який дозволяє досягти внутрішнього щастя.

Діти знаходяться і розвиваються між крайніми рівнями батьків. При несприятливому зачатті дітей ( випивка, втома та інші несприятливі моменти ) виникають великі проблеми з вихованням дітей в емоційному та духовному плані. Колись до зачаття підходили, коли чоловік і жінка знаходилися на рівні «любов». Чоловіки розуміли, що якщо немає ще справжньої любові жінки до чоловіка, то з появою дитини, її може не появитися дуже довго.

Виховання дітей починається задовго до їх зачаття і народження. Для початку батьки повинні бути готові до народження і виховання дитини. Підготуватися до моменту зачаття. Вибрати для цього відповідний момент. І належним чином здійснити зачаття. Не варто зачинати двійнят або трійнят. Бо жінці буде важко виносити і економічно це невигідно.

Звідки беруться двійнята і інші тонкощі в цьому ж розділі в постах для зареєстрованих користувачів.

Проблема неплідності першої дитини деколи просто вирішується з часом. Але для того, щоб визначити, що це саме така проблема, потрібна консультація психолога-аналітика. Є така дуже древня гра шахи, яка в певному розумінні символізує поділ людей по потенційним можливостям. Там є такі фігури, як пішаки, тури, коні, слони, король і ферзь. Якщо, батьки по життю асоціюються з вищими фігурами, то буває, що першу дитину вони можуть зачати на інтервалі 5-7 років. Буває, що сім'я розпадається, а потрібно було лише проконсультуватися і почекати.

Даючи ім’я дитині варто пам’ятати, про те, що як корабель назвати, то так він і попливе. Кожне ім’я має свої плюси та мінуси, але є певні тонкощі. Наприклад, чим більше складів в імені, тим ширші можливості реалізації дитини в житті.

Діти знаходяться і розвиваються між крайніми рівнями розвитку батьків. Звички батьків, і погані, і добрі, перетворюються на вади дітей. Відповідно помилки виховання впливають на певні риси характеру. Якщо дитину

• постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• висміюють, вона стає замкнутою;
• помірковано хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
• підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
• росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
• росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
• росте в любові, вона вчиться знаходити любов.

Виховувати дітей можна за книжками, але для кожної дитини необхідна особлива книга. Варто уже після народження дитини звернутися до психолога-аналітика, щоб отримати певні характеристики «професійна група», темперамент, «цифровий портрет» та отримати консультацію щодо потенційних проблем в розвитку. В плані розвитку характеру одним дітям важливо розвивати милосердя, іншим терпеливість, волю або інші якості.

На розвиток кожного рівня потрібно приблизно сім років. Молодий чоловік, за умови правильного виховання, може розвитися до рівня любові до 28 років.

Більшість проблем в вихованні дітей батьками, полягає в помилках виховання дітей. Зокрема в їх несвоєчасному виходу з рівня дитинства ( 6 - 7 років ) на рівень служіння та поваги батьків. Як результат отримуємо дуже серйозну проблему дитячого інфантилізму.

Більшість проблем в вихованні дітей батьками, полягає в помилках виховання дітей. Зокрема в їх несвоєчасному виходу з рівня дитинства ( 6 - 7 років ) на рівень служіння та поваги батьків. Як результат отримуємо дуже серйозну проблему дитячого інфантилізму. Поради, як цього уникнути.

Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).

Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.

Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Наприклад, великий відсоток людей, які мають цифру «3» в даті народження мають проблеми з зором. Напевне батькам буде не все одно, до якого рівня впаде зір дитині.

На основі даних про темперамент та «цифровий портрет» психолог-аналітик дасть поради, які дитині розвивати якості і які їй можуть підійти професії. Часто буває, що дитина просто тратить свої молоді роки і багато грошей батьків на професію, яка їй непотрібна.

Для того, щоб створити хорошу сім'ю треба бути «хорошим» егоїстом і старатися вибрати собі максимально кращого партнера в пару. Кращого в плані духовних якостей, характеру та інших характеристик. Щоб і діти потім були кращі.

Порада щодо розвитку поваги і любові «між чоловіком і дружиною повинні бути любов, дружба, повага та тілесне бажання». Якщо між людьми є лише тілесне бажання, це дуже нестабільні відносини. Пристрасть живе щонайбільше три роки. Тільки матеріальні цінності можуть утримувати такі відносини деякий час.

Вищий рівень відносин, коли подружжя друзів. Вважається, що найкращий варіант створення сім'ї, коли пара починається з дружби, а потім після благословення батьків переходить до сексу.

Ще вищий рівень, коли подружжя має повагу. Повага, дружба та секс згодом дають можливість розвитися почуттю, яке називають любов. Імовірність побудувати відносини на рівні поваги не вище 20%. Але на цьому рівні відносин мало знайдеться «сміливців» 3-4 рівня розвитку, готових втратити повагу, дружбу і секс свого партнера заради сумнівного задоволення.

Для того, щоб зробити правильний вибір потрібні знання, досвід та мудрість віків. «Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій, і якби вони впали, підійме одне свого друга!» (Екклезіяст 4:9). Пісня Пісень оспівує дружбу в сімейній парі «Такий мій любий, такий отой друг мій» ( 5, 16).

Порада сімейного психолога дівчатам про проблеми у відносинах з ровесниками «пам’ятайте про серйозну проблему інфантилізму у молодих людей». Відповідальності вони на себе як правило не беруть. Пристрасть, тобто секс, це не любов. Вона проходить, але проходить і саме цінне, що є у дівчини для чоловіка – молодість. «Пристрасть не може з глибокою любов'ю дружити, Якщо зможе, то разом недовго їм бути» писав Омар Хайям.

Проблема чоловічого інфантилізму з кожним роком стає дедалі серйознішою. Причини бувають різні: єдина дитина, виховання без батька, виховання бабусею. Головна причина - виховання без знання, як це правильно зробити. Дівчатам і жінкам варто пам'ятати, що головна проблема інфантилізму це відсутність відповідальності молодих людей.

Базовим секретом є те, що кожна людина знаходиться на певному рівні розвитку характеру та таких духовних якостей як: довіра, чесність, повага, любов. В самому простому варіанті сім'ї з двох чоловік, один як правило є хоча б мінімально рівнем вище іншого. А буває різниця суттєва, і тоді той хто рівнем нижче, тягне вниз того, хто рівнем вище. Там, де є любов і повага, відбувається вирівнювання рівнів внаслідок підняття низького рівня до середнього і вище. Там, де немає любові та поваги, виникає застосування насильства.

Чоловік повинен любити дружину, як самого себе. Дружина повинна мати справжню повагу до чоловіка. Нижче цього рівня створити щасливу сім'ю дуже складно.

Порада психолога про оптимальну різницю у віці між чоловіком дружиною - найкращою різницею у віці між чоловіком дружиною є 7-14 років. В цьому випадку легше долати кризові періоди, зокрема кризу 40 років. Відомо, що ця криза накриває період 40-50 років практично для 66% чоловіків та жінок. У випадку різниці у 10 років чоловік у 40 років входить у кризу, а дружині його 30 років, діткам не більше 10. Такий формат сім'ї дає йому сили його оминути. Потім входить у 40 років у кризу дружина. Причому у багатьох жінок іде накладення ще однієї кризи. Діти вже великі. У той час у чоловіка починається дуже гарний 12-річний період, і він допомагає дружині пройти її дві сірі смуги.

У разі коли різниця невелика, то маємо ситуацію, коли дві людини входять у кризу. Діти великі. І настає розрив. Звичайно чисто сексуальний потенціал пари з ровесників буває кращим, ніж з різницею в 14 років.

Для чоловіків найкращим періодом вибору дружини є 25-33 років. Після 30 років починаються проблеми з пошуком. Шукати вони починають серед сімнадцятирічних дівчат, а ті ще думають про ровесників. В результаті нормальні чоловіки з пристойним доходом і умовами проживання насолоджуються стабільним неодруженим життям.

Вищим рівнем гармонії в сім'ї йде взаємна любов. Корисна порада сімейного психолога жінкам та чоловікам про любов «для взаємної любові потрібні два серця та дві енергії чоловіча та жіноча». Питання лише як відкрити серце і наповнити його енергією любові. Любов Чоловіка дає силу молодості та краси Жінки, а Любов Жінки дає силу та успішність Чоловікові. Для того, щоб досягти взаємної любові, потрібно знання.

Важливим секретом є психологічні технології балансування якостей любов і егоїзм. Ще філософи давнини писали, що з жінками, дітьми та слугами важко впоратися. Наблизивши їх, вони стають непокірними, а віддалиш — нарікають. Порада сімейного психолога батькам щодо балансу любові та егоїзму: «не «прокачуйте» егоїзм дітям і близьким вам людям». Шукайте точку дистанціювання почуттів.

Психологи виокремлюють деякі ключові ознаки, які вказують на те, що дружба – справжня:

• 1. Людина поруч із вами виявляє співчуття;
• 2. Друг поруч, коли у вас настають важкі часи;
• 3. Вас приймають із усіма вашими недоліками;
• 4. Ваші перемоги святкують разом із вами;
• 5. Ваші особисті кордони поважають;
• 6. На вас завжди знаходять час;
• 7. Ваші секрети не розголошують іншим;
• 8. Ваш друг служить для вас опорою;
• 9. Ви можете просто помовчати;

Справжні друзі знають, коли варто дати вам простір, а коли бути поруч. Вони можуть відчути, коли у вас настає важка мить, і пропонують свою підтримку та розуміння без засудження. Тож зверніть увагу на тих, хто залишається поруч із вами у найгірші часи. Справжні друзі не очікують, що ви будете ідеальними, вони цінують вас такими, якими ви є. Вони не просто терплять вас, а приймають ваші недоліки, розуміючи, що вони є частиною вашої особистості. Повага до особистих кордонів є важливою частиною будь-яких здорових стосунків, у тому числі дружби. Справжні друзі поважають ваш особистий простір, ваші потреби та кордони. Ми всі живемо зайнятим життям. Але справжній друг завжди знайде спосіб викроїти для вас час, незалежно від того, наскільки насичений у нього графік. Справжня дружба будується на довірі, і значною частиною цієї довіри є усвідомлення того, що ваші секрети залишаться в безпеці. Із справжнім другом ви можете бути собою. Ви не відчуватимете потреби говорити безперервно – якщо вам захочеться мовчати, вони мовчатимуть разом із вами. Справжні друзі можуть спускати нас з неба на землю, допомагати нам дивитися на речі з іншої перспективи та справлятися з життєвими проблемами. Наявність у вашому житті людини, яка може допомогти вам впоратися з життєвими труднощами, не тільки знімає стрес, але й підсилює вашу здатність справлятися з цими викликами.

Великий психолог минулого писав про вибір друзів: «Прекрасне те село, де панує любов. Якщо при виборі місця ми не будемо селитися там, де панує любов, то звідки ми зможемо набратися розуму?» Людина вибирає своє оточення, друзів і фактично майбутнє. Є мудра приказка, яка говорить «Покажи мені своїх друзів, і я скажу тобі, хто ти»

Мудрість віків каже, що якщо виділити три найважливіших характеристики, та отримаємо три типи корисних і шкідливих друзів. Корисні друзі — це друг прямий, друг щирий і друг, що багато чув. Шкідливі друзі — це друг лицемірний, друг улесливий і друг балакучий. Корисна порада Великого психолога древності Конфуція про вибір друзів: «тому постав собі за головне відданість і щирість, не дружи з людьми, які гірші за тебе, а якщо помилився, не бійся виправитися».

Основними ознаками психічного здоров’я особистості засновник психоаналізу Зігмунд Фройд вважав – здатність любити та здатність працювати. Сучасні психологи вважають, що людина для того, щоб мати можливість любити, працювати, грати та отримувати задоволення від цих справ, вона повинна володіти наступними основними ознаками психічного та емоційного здоров’я.

Здатність любити іншого таким, який він є. Здатність приймати недосконалість іншого, без ідеалізації та знецінювання.

Здатність працювати. Це здатність створювати та творити те, що має цінність для людини, сім’ї та суспільства. Йдеться про здатність знайти і вибрати справу, якій людина присвячує себе, отримувати задоволення від виконання цієї роботи.

Здатність до безпечних стосунків. Це здатність будувати і підтримувати здорові, стабільні, безпечні та довготривалі відносини з близькими людьми. Досвід безпечної прив’язаності людина отримує ще в ранньому дитинстві. Дитина росте в стосунках безпечної прив’язаності та виростає в дорослого, здатного будувати відносини на цій основі.

Здатність до автономії. Здатність враховувати й інтегрувати все те, що дано від природи й те, що людина змогла у собі розвинути. Це почуття єдності з тілом.

Здатність відновлюватись після стресу. Це здатність долати стрес адекватними способами та можливість адаптовуватись до нової ситуації та виходити з неї з найменшими втратами.

Реалістична самооцінка. Дає людині здатність помічати свої недоліки, але в цілому ставиться до себе добре, вона здатна вчитись на помилках, й тому може їх визнавати й не піддавати себе жорсткій критиці.

Система ціннісних орієнтацій. Це здатність розуміти моральні та етичні норми, їх зміст, при цьому бути гнучким у їх дотриманні.

Здатність витримувати емоції. Це вміння залишатись і бути зі своїми емоціями, переживати їх, при цьому не діяти під їх впливом. Здатність витримувати всі свої емоції спирається на здатність відокремлювати думки та емоції від автоматичних дій, здатність відрізняти зовнішню реальність дій від внутрішньої реальності почуттів.

Здатність до усвідомлення рефлексії. Люди, які володіють рефлексією здатні визначати що саме є їх проблемою, й відповідно максимально вигідно для себе вирішити її. Одним з важливих показників здатності усвідомлювати себе є почуття гумору.

Почуття відокремлення. Здатність усвідомлювати те, що ти це ти, а інший це інший. Відокремлення – це розуміння того, що у іншого є наміри, які стосуються його власних контекстів.

Баланс між спрямованістю на себе й на інших. Це здатність утримувати баланс між тим, що я роблю для себе, й тим, що я роблю для інших. Якщо не має рівноваги у цій сфері, то у людини можуть спостерігатись ознаки депресії, самотності або відчаю.

Почуття вітальності. Здатність бути та відчувати себе живим. Здатність до ентузіазму, до продукування смислів.

Здатність до прийняття того, що ми не здатні змінити. Це здатність щиро та чесно сумувати, відчувати біль, скорботу у зв’язку із тим, що неможливо змінити, продовжуючи жити. Прийняття своєї обмеженості й оплакування того, чого людина хотіла би мати, але за певних обставин не може мати.

Наше внутрішнє ставлення до себе відображається на нашому обличчі. Психосоматична взаємодія між психікою та фізичним станом шкіри може стати фундаментальним фактором, формуючи наше зовнішнє враження. Емоційний стрес може відігравати ключову роль у старінні шкіри. Короткотривалий стрес може стимулювати захисні механізми шкіри, але тривалий стрес може впливати на її структуру та прискорювати процес старіння. Управління емоційним станом може стати важливою частиною ритуалу краси. Кожна людина має свій власний шлях до краси. Індивідуальні переконання та дотримання гармонії з внутрішніми цінностями можуть визначати те, наскільки ми сприймаємо та приймаємо власний вигляд.

• Турбота про тіло. Те, як ми почуваємося фізично, неодмінно має вплив і на емоційний стан.
• Турбота про раціон. Збалансоване харчування дозволяє стабілізувати емоційний стан.
• Фізична активність. Збалансовані фізичні навантаження.
• Контроль приймання ліків , що знижують рівень тривоги й впливають на емоційний стан.
• Контроль моніторингу новин варто обмежити часом.
• Якісний сон. Дбайте про свій сон, щоб почуватися емоційно врівноваженим.
• Відпочивайте. Відновлюйтесь за допомогою речей, які вам приносять задоволення.
• Слухайте музику. Музика має вплив на наші почуття й здатна викликати появу різних емоцій.

Відповідно маємо такі особливості жіночої психології:

• Чутливість та емоційність
• Часта зміна настрою
• Потреба у надійному тилі
• Наявність емоційного зв'язку з партнером
• Любов до компліментів
• Прагнення бути єдиною
• Потреба контролю
• Турбота про ближніх

Ми є те, що ми їмо! Здорове харчування і дотримання водного балансу є запорукою хорошого самопочуття, фізичного здоров'я, енергійності та запорукою гарного настрою. Усі ми знаємо про важливість здорового способу життя та правильного харчування. Соцмережі рекламують дієти, пропонують різноманітні програми та навіть тренінги, де навчають принципам здорового харчування. Але, спочатку слід дати відповідь на таке питання: «Що для мене здорове харчування та які перешкоди для його впровадження у моє повсякденне життя?». Такі перешкоди можуть бути різними, і відповідно, їх виявлення та розуміння є запорукою подолання. Для прикладу, часто людині банально не вистачає розуміння того, що таке здорове харчування та баланс спожитих і витрачених калорій. У той же час, може бути інша ситуація, коли людина прекрасно розуміє сутність здорового харчування, має збалансоване щотижневе меню, але при цьому має психологічну залежність від солодкого, бо так долає стрес заїдаючи його шоколадом. Тут потрібен дещо інший підхід для вирішення проблеми.

Також в реаліях сьогодення часто найбільшою перешкодою на шляху до здорового способу життя та збалансованого харчування є брак часу на приготування їжі. У цьому випадку варто зазначити, що зазвичай проблемою є не брак часу, а те, як ми його розподіляємо. Втім, не дивлячись на те, що наче є простий рецепт вирішення ситуації, але на практиці, трапляються випадки, коли практичне вирішення проблеми потребує чимало часу, зусиль, а інколи і глибокого занурення у сімейні відносини та батьківські погляди на виховання дітей. Простий рецепт успіху: впроваджуйте культуру здорового харчування в сімейні цінності, плануйте закупку продуктів та меню. І пам'ятайте відоме прислів'я: «Гуртом і каша краще їсться».

Відмовтеся від куріння. Тютюн знижує надходження кисню і погіршує тон шкіри, перешкоджає засвоєнню вітамінів, а також псує волосся, роблячи його більш ламким.

Потрібно визначити цілі, які повинні бути зрозумілими Вам, Вашому розуму і підсвідомості. Тому важливо чітко усвідомлювати свої цілі і якомога конкретніше її формулювати. Це програма, яку ми самі собі завантажуємо в розум і підсвідомість. Цілі повинні бути конкретними, вимірюваними, досяжними, реалістичними та обмеженими в часі.

У кожного своя шкала цінностей: для когось це сім’я і діти, для когось фінанси, можливість багато мандрувати і таке інше. Дуже багато може бути складових щастя для кожної конкретної людини. Для того, щоб дійсно бути успішними, потрібно мати цілі у всіх основних напрямках:

• духовний розвиток;
• професійний розвиток;
• інтелектуальний розвиток;
• здоров’я та краса;
• відносини;
• сім’я;

Плануйте наперед. Дуже сумлінні, цілеспрямовані люди часто успішно виконують завдання, які вимагають планування, дисципліни та уваги до деталей. Дослідження показують, що досягти мети стає легше, якщо ви розробляєте ефективні стратегії та плануєте все заздалегідь. Це може підготувати вас до вирішення будь-яких проблем, які можуть виникнути в процесі.

Стан постійного зосередження на цілях. Хоча відволікання неминуче, зосередження вашої уваги на діяльності, яка має відношення до мети, сприяє швидшому досягненню мети. Розбиття вашої мети на більш дрібні кроки та зосередження на одному за раз може допомогти зберегти вашу увагу та уникнути виснаження чи перевантаження. Проте не забувайте виділяти час на якісний відпочинок.

Будьте наполегливими Відповідно до теорії очікування, ми мотивовані докладати зусиль для досягнення мети, якщо ми віримо, що це призведе до покращення продуктивності та винагороди. На основі цих очікуваних переваг, а також передбачуваної складності цілі ми вирішуємо, скільки зусиль докласти для цього.

Памʼятайте про свої цілі. Дослідження показують, що те, наскільки ви дбаєте про свої цілі та віддані їм, впливає на кількість зусиль, які ви докладаєте, і, природно, на їхній результат. Якщо ви можете оцінити, наскільки ціль є для вас корисною та значущою, ви зможете краще визначити її пріоритетність і отримати більше мотивації для її досягнення.

Вірте в себе. Самоефективність – це віра людини у свою здатність виконувати завдання та досягати цілей. Чим вища ваша самоефективність, тим більша ймовірність, що ви ставите перед собою складні цілі та наполегливо працюєте для їх досягнення. Дослідження показало, що самоефективність може посилити ваше бажання оволодіти новою навичкою і продемонструвати свою компетентність, намагаючись виконувати завдання краще за інших. Це зменшить ваш страх перед невдачею та дозволить вам з більшою впевненістю досягати своїх цілей.

Змінюйте своє оточення. Важливо оточити себе людьми, які вірять у вас і підтверджують вашу цінність. Допоможе, якщо вони також демонструють сміливість, і ви є частиною спільноти, яка надихає та підштовхує один одного до нових звершень. Крім того, люди, які активно шукають зворотний зв’язок та реагують на нього, з більшою ймовірністю внесуть необхідні корекції в свій курс і максимізують свою продуктивність.

Святкуйте маленькі успіхи Святкування кожної маленької перемоги, навіть якщо ви стикаєтеся з перешкодами, зміцнює віру в те, що ви зможете їх подолати. Це веде до більшої впевненості в собі. Хоча вроджений талант і інтелект відіграють велику роль, наполегливість та твердість характеру є тією силою, яка підтримує нас на шляху до успіху. Її можна розвивати та вдосконалювати, ставлячи чіткі, складні цілі та залишаючись зосередженим на їх досягненні.

Сучасна людина прагне до успіху, краси, здоров’я і самореалізації. Під впливом медіа та темпу життя ми формуємо уявлення про те, якою повинна бути ідеальна особистість. Часто порівнюючи себе з цим образом, ми відчуваємо невдоволення, що спонукає до змін. Але з чого почати шлях самовдосконалення?

Саморозвиток – це прагнення покращити якість життя та особистісне зростання. Багато хто мріє про ідеальний образ себе: підтягнута, активна та успішна людина, яка займається улюбленою справою. Але коли справа доходить до конкретних дій, багато хто відкладає це на потім. Саморозвиток передбачає поліпшення окремих аспектів життя, що потребують уваги. Неможливо змінити все відразу – це може викликати страх і демотивацію. Тому важливо почати з однієї сфери, яка потребує найбільших змін.

Як розпочати зміни? Багато хто думає, що для змін потрібні великі ресурси та можливості. Але психологи радять починати з малого – присвятити самовдосконаленню 20-30 хв. на день. Спочатку потрібно визначити, яка сфера життя потребує негайних змін.

Духовний розвиток. Особистісне зростання передбачає усвідомлення своїх недоліків і роботу над ними. Важливо позбавитися від негативних емоцій та покращити стосунки з оточуюючими.

Здоров’я. Здоров’я – це основа успіху. Важливо звернути увагу на свій режим дня, фізичну активність і харчування. Відмова від шкідливих звичок також покращить якість життя.

Фінанси. Якщо вас не задовольняє дохід або робота, варто подумати про професійний розвиток. Відвідування тренінгів, курсів і семінарів може допомогти знайти нові можливості.

Соціальні зв’язки. Важливо оточувати себе позитивними людьми, які підтримують вас. Аналізуйте свої стосунки і працюйте над їх поліпшенням.

Інтелектуальний розвиток. Розвиток пам’яті, уваги та мислення допомагає досягти успіху в будь-якій сфері. Читання книг, навчання новому – все це сприяє інтелектуальному зростанню.

Поступові зміни. Зміни потребують часу і регулярності. Робіть невеликі кроки щодня, і вони принесуть великі результати. Почніть змінювати життя прямо зараз. Зробіть невеликий, але важливий крок, який підвищить вашу самооцінку. Мотивуйте себе і починайте з тих справ, які вам дійсно цікаві. Самовдосконалення може стати захоплюючим процесом, що відкриє нові горизонти і змінить ваше життя на краще.

Типові ситуації, коли краще помовчати та послухати, аніж щось говорити:

• В емоційні моменти. Коли емоції досягають піку, наша здатність до раціонального мислення втрачається. У таких ситуаціях мовчання справді може бути золотом. Тут не йдеться про придушення емоцій чи уникнення конфронтації. Йдеться про те, щоб дати своєму розуму паузу, яка йому потрібна, щоб опрацювати ситуацію, і відповісти раціонально, а не реагувати бездумно.
• Коли хтось виливає перед вами свою душу. Коли друг, член сім’ї чи колега приходить до нас із важким серцем, наш інстинкт штовхає давати поради або ділитися власним досвідом. Але насправді більше користі буде, якщо ви просто мовчки вислухаєте людину. Принаймні, доки вона не скаже все, що хотіла.
• Коли вас провокують на негайну відповідь. Коли ми відчуваємо провокацію, наша інстинктивна реакція може призвести до реактивного, а не вдумливого спілкування. У такі моменти, зробивши крок назад і вибравши тишу, можна запобігти потенційній шкоді.
• Коли у вас є спокуса попліткувати. Ми всі опинялися в ситуаціях, коли пліткування здавалося б простим способом пристосуватися до інших або зблизитися з ними. Але насправді мовчання замість пліток сприяє більш здоровим і шанобливим зв’язкам з усіма людьми у вашому оточенні.
• Коли важливо почути думку співрозмовника. Якщо вам повідомляють щось важливе, варто зосередитися на словах співрозмовника та не перебивати коментарями чи питанням раніше, ніж він скаже, що хотів. По суті, вибір мовчання в такі моменти не лише покращує наші комунікативні навички, але й сприяє глибшим зв’язкам з іншими.
• Коли потрібно подумати, перш ніж говорити. Інколи буває, що у вас просто немає готової відповіді на сказане. В такі моменти краще взяти паузу, щоб подумати, або навіть, щоб уточнити інформацію в інших джерелах. Давати більш обдумані відповіді означає робити менше помилок і ефективніше доносити свої ідеї.
• Під час непродуктивної суперечки. Про емоційні ситуації вже сказано вище. Але суперечки бувають і беземоційними. І якщо стає очевидно, що співрозмовник відверто не готовий почути ваші аргументи, тоді найкращим способом дії може бути мовчання. Це дасть обом сторонам можливість осмислити ситуацію.
• Коли слова просто недоречні. Якщо ви стаєте свідком чийогось горя, часто найкраще, що ви можете зробити – просто бути поруч. Мовчки.

Психологи радять не ділитись інформацією про себе. Це делікатний баланс, який дозволяє налагодити зв’язок з іншими, але не настільки, щоб виявити свою вразливість або ризикували добробутом. Зазначається, що конфіденційність полягає не лише у збереженні секретів. Йдеться про те, щоб зберегти для себе простір, якого не торкнеться зовнішнє судження чи вплив. У світі, де надмірний спільний доступ став нормою, рішення залишити певні речі приватними може бути потужним актом самозбереження та поваги до особистих кордонів.

Напрями, які доцільно тримати в таємниці:

Особисте життя. Психологія підказує, що мудро тримати частину свого особистого життя при собі. В епоху соцмереж спокусливо поділитися всім: від сніданку до останньої сварки у відносинах. Але надмірна спільність іноді може призвести до відчуття вразливості та навіть негативної реакції з боку інших. Деякі аспекти вашого особистого життя краще тримати в таємниці. Йдеться про інтимні подробиці стосунків, сімейні проблеми та інші дуже особисті події. Розголошення цих деталей може призвести до небажаних думок, порад чи осуду з боку інших. Коли виникає бажання поділитися чимось особистим, потрібно подумати, чи це дійсно необхідно та корисно.

Фінанси. Інформацію про гроші краще тримати в таємниці. Обговорення доходів, боргів або навіть заощаджень може призвести до незручних ситуацій або викликати нездорові порівняння. Це нормально обговорювати в загальних рисах, як-от фінансові цілі чи поради щодо бюджету. Однак деталі фінансового стану можуть призвести до непотрібного стресу або непорозумінь. Фінансовий шлях кожного унікальний, і це не гонка чи змагання.

Цілі та мрії. Психологічні дослідження свідчать про те, що розповідати про свої цілі іноді може бути шкідливим. Причиною є явище, відоме як "соціальна реальність". Коли людина ділиться з кимось метою, мозок відчуває таке ж задоволення, ніби вона справді її досягла. Це може знизити мотивацію працювати для досягнення мети. Крім того, коли цілі відкриті, також можна піддатися критиці та сумнівам з боку інших, що може ще більше перешкоди прогресу.

Історія хвороби. Здоров’я – це особиста справа, і, як правило, добре зберігати історію хвороби в таємниці. Обговорення проблем зі здоров’ям іноді може призвести до небажаної поради або непотрібного занепокоєння з боку інших. Крім того, у певних ситуаціях розголошення історії хвороби може навіть мати юридичні наслідки або вплинути на професійне життя. Такою інформацією можна поділитися з довіреним другом, членом сім’ї чи медичним працівником.

Особисті скарги. Постійне висловлювання скарг та образ може створити негативну атмосферу та потенційно зашкодити стосункам. Обговорення особистих образ іноді можна сприймати як плітки або скарги. Це не особливо привабливі риси. Також це може змусити інших поставити під сумнів здатність ефективно вирішувати конфлікт.

Добрі вчинки. Добрі вчинки можуть принести величезну радість і задоволення. Однак, коли ділитися цими вчинками з іншими, це іноді може послабити таке почуття. Поділившись цими моментами з іншими, іноді можна змістити фокус із самого вчинку на пошук підтвердження чи похвали. Краса доброти полягає в її чистоті та безкорисливості.

Помилки. У всіх є історія помилок і невдач. Вони важливі для нашого особистого зростання, але не обов’язково є тим, що потрібно транслювати. Зберігаючи їх у таємниці, особистість вибирає жити теперішнім і майбутнім, а не минулим.

Сімейні проблеми. У кожній сім’ї є свої труднощі та проблеми, але відкрите обговорення цих питань іноді може завдати більше шкоди, ніж користі. Сімейні проблеми глибоко особисті й часто складні. Їх трансляція може призвести до небажаних думок, суджень або навіть непорозумінь. Це також може ненавмисно погіршити ваші стосунки в родині. Повага до приватного життя допомагає підтримувати сімейну гармонію та дозволяє вирішувати проблеми всередині.

Особисті переконання. Особисті переконання, будь то релігійні, політичні чи філософські, є фундаментальною частиною особистості. Однак відкритий обмін ними часто може призвести до гарячих дискусій або навіть конфліктів. Вірування є глибоко особистими і можуть сильно відрізнятися. Їх обговорення іноді може призвести до суперечок або відчуття, що вас не розуміють.

Цікаві новини. Багато представників середнього класу намагаються накопичити багатство і досягти фінансової стабільності в сучасній економіці. Незважаючи на те, що вони отримують пристойні доходи, певні звички можуть саботувати їхні зусилля, спрямовані на досягнення фінансового успіху. Життя з низькою самооцінкою може нагадувати прогулянку по мінному полю із зав'язаними очима. Ви ніколи не впевнені у своїй цінності і часто недооцінюєте себе, навіть не усвідомлюючи цього.